Повернутися до звичайного режиму

Загартувальні процедури

  • Загартування повітрям
  • повітряні ванни в приміщенні(діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
  • повітряно-сонячні ванни(на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину - відповідно до сезону і погоди, щобзабезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щобдіти не перегрівалися);

Загартування водою

  • обтирання(починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати допояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС.
  • обливання(Загартуванню сприяє обливання стоп. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);
  • купання( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках);

Загартування сонцем

  • Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітямвід 1 до 3 років.
  • Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).
  • Загорати часто, але нетривало.
  • Кращий час для засмаги: у середній смузі - 9-13 і 16-18 годин; на півдні - 8-11 і 17-19 годин.
  • Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора,коли сонце хилиться до заходу.
  • Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.
  • Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.
  • Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.

Заняття з фізичної культури

Влітку, як і взимку заняття складається з трьох частин, але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди і в залежності від того збільшувати або зменшувати навантаження.

Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повиннібути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.

Ранкова гімнастика

  • Влітку ранкову гімнастику обов'язково проводити на повітрі.
  • У теплу погоду діти мають виходили на гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж.
  • Структура ранкової гімнастики влітку залишається незмінною.
  • У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи вихідні положення.

Ігри

Спортивні(бадмінтон, городки, з елементами футболу, з елементами баскетболу).

Рухливі(ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзанням і лазінням; з киданням і ловлею предметів; зі стрибками; наорієнтування у просторі).

Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня:

  • під час ранкового прийому - одна-дві гри малої та середньої рухливості;
  • на прогулянках у першу і другу половину дня - на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хвилин після початку прогулянки, коли діти дещоадаптуються до погодних умов, а останньою проводять малорухливу гру;
  • увечері (після 16.00) - одна-дві гри малої та середньої рухливості.

Під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати у другій половині дня, у затишку.

При поясненні гри не можна садити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає дітям бачити вихователя, і вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.

Рольові(згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик);

Народні(згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик).

Поради батькам дошкільнят

П’ять основних правил, якими варто керуватися у вихованні дошкільнят (з досвіду батьків і педагогів)
Менше сварити - більше хвалити!
Менше карати - більше любити!
Менше вимог - більше послідовності!
Менше скарг - більше життєлюбства!
Менше погроз - більше радості!
Правила покарання
1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним. 2. Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок». 3. За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує. 4. Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. 5. Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку. 6. Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною. 7. Дитина на повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.

Коли не можна карати і сварити

1. якщо дитина хвора; 2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби; 3. якщо дитина їсть; 4. після сну; 5. перед сном; 6. під час гри; 7. під час виконання завдання; 8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину); 9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати; 10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить; 11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі; 12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.
Коли не потрібно хвалити
1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання. 2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною). 3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити. 4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати.
Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день
Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…
Читайте дітям вірші, оповідання, каз­ки, загадуйте загадки.
Відпочити зі своєю дитиною — це чу­дова можливість побути з нею наодинці, подивитися на неї іншими очима, по­радіти тому, як вона виросла і як бага­то її цікавить.

Створення умов для правильного розвитку мови дошкільників

Необхідні умови формування правильної мови дітей:

- міцне здоров’я

- нормальна робота центральної нервової системи

- нормальний розвиток і функціювання мовного апарату, органів слуху, зору, голосу

- різноманітна діяльність дітей, багатство безпосередніх сприймань і чуттєвого досвіду, що забезпечує зміст дитячої мови

- знання критичних періодів в розвитку мови -

- високий рівень професійної майстерності вихователів

- високий рівень мовної культури дорослих

- дотримання принципів.

Ці умови не виникають самі по собі, створення їх вимагає великої праці і наполегливості, щоб вони перетворились у стійкі традиції дошкільного закладу.

Як не треба поводиться батькам з дитиною,
коли вона вперше почала відвідувати дитячий садок

1) Не обговорюйте у присутності дитини будь-які проблеми, пов’язані з дитячим садком, негативно говорити про його персонал.

2) Не лякати дитину дитсадком і не забирати пізно малюка додому, не треба заважати його контактам з дітьми в групі.

3) Не треба карати дитину за капризи та конфліктувати з нею.

4) Не треба кутати дитину та одягати її не по сезону.

5) Не міняти у вихідні режими дня дитини.

6) Не треба ігнорувати поради лікаря.

Кiлькiсть переглядiв: 386